Я не дуже гарно вмію танцювати і, якщо знаходжусь десь на святі, де танцюють, я завжди захоплююсь тими людьми що вміють це гарно робити: їх легкістю, вправністю рухів. Все ж таки я танцюю, як вмію, бо, не уявляю як можна жити без танців. «Будьте як діти…» говорить Біблія, а діти майже завжди танцюють. Але, все ж таки, якщо усвідомити, то я танцюю, як багато інших людей, не тільки на вечірках. Колись я танцювала, коли бігла на побачення (майже завжди запізнювалася), це був танець, а не біг, бо я була така щаслива, коли танцювала назустріч своєму власному коханню. Звичайно, я танцювала на весіллі: це був танець з моїм нареченим, з яким я уже живу (і танцюю) 20 років, це різні танці: повільні та швидкі, дуже ніжні (у ліжку), інколи сумні (наповнені болю: життя не ідеальне), інколи грайливі (будьте як діти!). Згадую як колись танцювала, коли моя донечка була ще маленька, усі кругом радили: не таскай її на руках, вона ж важка, нехай не привикає до рук... А я носила її і танцювала (це був один з найкращих танців! Зараз вона теж танцює, інколи для мами, така вже велика, самостійна…
Що я зараз роблю?.. Продовжую танцювати: кожного ранку коли виходжу з дому одягаю навушники, включаю музику і йду на роботу, під швидку музику я йду швидко, під повільну – повільно, так треба, бо це мій танець! Інколи я ще наспівую, інколи підтанцьовую ( надіюсь, непомітно) коли їду в метро, я танцюю для Господа, який мені дав життя, створив мене такою гарною, створив таким гарним цей світу у якому я танцюю і буду продовжувати танцювати, поки жива.
Ще щось хотіла сказати… Танцюйте!!! Зі своїми рідними, коханими, танцюйте навіть коли самі, і ви побачите, що до вас будуть приєднуватись інші, бо ніщо так не приваблює, як щастя, любов, краса у танці. Танцюйте: життя коротке… і воно варте того, щоб танцювати!
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 4994 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Трудно вспомнить, невозможно забыть - Андрей Скворцов Надеюсь, эта история привлечёт внимание не к моим переживаниям, а к Господу, Который наполняет нашу жизнь новым смыслом и радостью. Сейчас у меня дорогая сердцу семья - жена Света и трое сыновей: Ваня, Миша и Саша. Господь и по сей день благословляет нас во всём, где мы доверяем Ему. Эта история из давнего прошлого и потому мне легче её записать. Есть много других, не достигших своей вершины. Надеюсь, придёт время записать и их.
Бог - Бог второго шанса - Наталия Минаева У меня спросили в Израильском посольстве, есть ли у меня еврейские корни. Не знаю, - ответила я. Но Дух Святой тихо обличил меня, - а как же Иисус..если корень свят, то и мы святы. Как жаль, что духовное невозможно объяснить душевному человеку. Но теперь я точно знаю, во мне есть еврейские корни. Или как прикажете понимать, что в семье моей мамы имена были Гавриил, Илья, Яков. Мой дед неистово верил в Бога, живя на самой границе с Китаем. Но самый главный святой корень- Христос!
Публицистика : мысли в авоське-56 - irina kramarenko Как на куче мусора, выброшенного на большую дорогу, может вырасти лотос, сладко пахнущий и радующий ум, так ученик поистине просветлённого выделяется мудростью среди слепых посредственностей....
