Ти давно від чекання втомилася,
Але вір все пройде-перемелеться.
То зима довгим шлейфом метелиці
У гілляччя колюче вчепилася.
І не хоче здавати позиції.
То швирне льодяними сніжинками
Ув обличчя, неначе жаринками.
То засипле стежки кучугурами
І сховає надію за мурами.
Слабне сила – зростають амбіції...
А підсніжники з Книги Червоної
Скоро будуть в ліси повертатися.
Треба кращих часів дочекатися -
Сива мудрість людей переконує
Бо не вічна лютнева метелиця.
Вже вода оживає під кригою,
Вже лелеки залишили Сірію
І додому вертаються з вирію.
Ось востаннє запахне відлигою. ...
Все пройде, вся біда перемелеться!
Все, що Бог обіцяв тобі – збудеться.
Біль затихне. Тривоги забудуться.
Тільки вдячність у серці залишиться.
Книга пам’яті ближніми пишеться.
Нова пісня тобі подарована.
Хай летить вона в небо торжественно,
Навіть під завивання метелиці.
Все одно - вся біда перемелеться.
Віра – сильна. Надія – Божественна.
Ти від смерті - Предвічним врятована.
3/2/8
Комментарий автора: Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Svetochka, duzge xoroshuy virsh,mu z sestroy prochutalu.Nexay Bog Blagoslovut. Комментарий автора: Дякую, Світланочка. Нехай Господь благословляє і тебе (та й усю твою родину).
Віра Ігнатюк
2008-07-17 01:41:34
Дорога сестричко! Щиро дякую за гарний вірш, який є підтримкою для мене. Комментарий автора: Будь-ласка, сестричко. Основне, щоб ти скоріше почала знову бігати.
Лялюк Надія Миколаївна
2009-06-23 19:08:33
я дуже рада за твою поезію пиши більше дякую що ти в нас є. Божих благословінь. Родині привіт. Комментарий автора: Надійка, дякую тобі за відгук. Божих благословінь тобі і твоїй сім'ї також.
Женя Блох
2009-06-23 19:21:19
Слышала о Сакраменто,чрез проповеди пастора Шевченко.
Комментарий автора: Да он здесь. Я бываю в его церкви время от времени. Между прочим, он неплохой поэт. Если желаете, зайдите к нему на церковный сайт www.houseofbreadchurch.org.
Світлана Касянчик
2012-06-04 02:50:11
Як швидко біжить час! Здається недавно ми переживали цю трагедію, а вже минуло з того часу більше 5 років. Рани потрохи гояться. Віра вже ходить і їздить машиною. Пишучи цей вірш, я і не здогадувалась, скільки біди ще чекало на нас. Дорога в Сакраменто і наші переживанні, як ми доберемося при Віриному стані; невтішні прогнози; операційні; довге чекання у кімнаті для відвідувачів; гарячкове намагання відгадати результат чергової операції по виразу обличчя лікаря, що наближався; реабілітація; страх дипресії; мамин раптовий інфаркт; місяць жахів, коли мама лежала непритомна на апаратах у лікарні; страшне: "відключайте" і мамині похорони. Здавалося, під ногами земля хитаєтся. Немов йдеш глибокими грузькими пісками, що засмоктують тебе все більше і більше і ніякої надії чи світла попереду. Слава Богові, що все закінчилось. Вдячність Йому за церкву і друзів, які ніколи не залишали нас наодинці з бідою. Все проходить...
Крещение - гоменюк михаил в этом году я со своей женой принимали крещение. и вот какое чудо произошло после того как мы вышли из воды. это правда, на фотографии отмечены некие огненные нити. никто не может объяснить как это получилось, что мы смогли их заснять. это настоящее чудо. Бог явил свою милость к нам и дал нам такое чудо. необяснимо, но факт.
